Методична робота – це цілісна система взаємозв’язаних дій і заходів, яка ґрунтується на
досягненнях науки, передового досвіду й конкретному аналізі роботи вчителів.
У нашій гімназії вона спрямована на
всебічне підвищення професійної майстерності кожного вчителя; збагачення розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу школи, досягнення оптимальних результатів освіти; виховання і
розвиток особистості.
Основними складовими роботи школи є такі напрями
і аспекти як: методична робота, система навчання, система виховання.
Мета науково - методичгої роботи
Навчання і розвиток педагогічних кадрів; вивчення, узагальнення та
впровадження передового досвіду; створення власних методичних розробок для урізноманітнення та покращення навчально – виховного процесу.
Завдання
·Опанування методологічними й теоретичними основами викладання в гімназії, сучасними досягненнями психолого – педагогічної
науки;
·вивчення та
використання на практиці передового педагогічного досвіду вчителів;
·розвиток
ініціативи і творчості, новаторських пошуків педагогів;
·активізація
творчих здібностей вчителів;
·створення
необхідних умов для підвищення ідейно – теоретичного рівня та кваліфікації педагогічних працівників;
·сприяння
вивільненню часу вчителя для творчості: «Вільний час учителя – це корінь, який живить джерела педагогічної творчості» (В. Сухомлинський)
·сприяння
творчому використанню в практиці навчально – виховної роботи найцінніших теоретично – практичних здобутків вчителів новаторів;
·забезпечення
умов для безперервності освіти шляхом впровадження дистанційного навчання;
·вдосконалення системи стимулювання творчо працюючих учителів.
Функції методичної роботи:
Форми організації методичної роботи:
Провідною формою організації науково –
методичної роботи є методичні об’єднання вчителів, робота яких сприяє створенню умов для удосконалення педагогічної майстерності вчителя.
Методичні об’єднання перебувають ніби у фокусі, в якому збігаються «промені» всіх інших форм підвищення кваліфікації:
самоосвіта, наставництво, семінари, конференції.
Напрямки роботи МО
·організація
безперервного підвищення науково-теоретичної та методико-технологічної компетентності фахівців;
·розробка
внутрішніх освітніх стандартів;
·проведення
внутрішньої атестації співробітників;
·відбір
підручників та методичної літератури;
·організація
позакласної роботи з предмета, в тому числі олімпіад, конкурсів, предметних тижнів, свят тощо.
Функції МО
Робота МО організовується на основі плану роботи школи, рекомендацій рай методкабінетів,
методичної теми, прийнятої до розробки педагогічним колективом, з урахуванням індивідуальних планів професійної самоосвіти вчителів;
МО вчителів здійснює свою діяльність в різних формах, зокрема на засіданнях, де аналізується
або приймається до уваги рішення задач;
МО вчителів може організувати семінарські заняття, цикл відкритих уроків із заданої і
визначеної тематики;
Одним з функціональних обов’язків МО є розробка системи позакласної роботи з предмету,
визначення її напрямку, ідеї.
Саме завдяки розподілу функцій внутрішкільного контролю між адміністрацією та
МО склалася система творчої діяльності педагога. Результатом такої діяльності стали цікаві надбання з питань упровадження та використання комп’ютерної підтримки уроків різних
напрямків, реалізації завдань особистісно-зорієнтованого навчання.
В школі створена атмосфера доброзичливості, без напруження, підвищується розумова та творча
активність, здатність до пошуку. Вчителі й учні активні співучасники творчого процесу.
Реалізація функцій управління
системою
науково-методичної роботи
гімназії.
Планування– визначення мети, складання плану роботи різних ланок.
Організації– організація виконання річного плану, організація виконання плану керівництва і контролю.
Діагностична– вивчення якості викладання предметів. Діагностування, узагальнення результатів досліджень.
Прогностична– планування, моделювання, проектування, управління упровадженням нових ресурсів, проведення теоретичних семінарів.
Моделююча– вивчення досвіду роботи інших колективів, педагогічні зустрічі, участь та проведення семінарів, участь у педагогічних
експериментах.
Компенсаторна– забезпечення педагогів інформацією.
Відновлювальна– організація самоосвіти, участь в курсах перепідготовки, педагогічні лекторії.
Коригуюча– використання досліджень, психологічна робота, пошук нових форм та методів роботи.
Координуюча– циклограми роботи, раціональне обєднання всіх видів діяльності.
Пропагандистська– інформування та агітація за впровадження досвіду роботи, створення відеотеки педмайстерності, участь у виставках, семінарах, випуск
друкованої продукції.
Контрольно – інформаційна– аналіз кількісних та якісних змін, що відбуваються в діючій системі, здійснення зворотного зв’язку.
Ключовим компонентом класно-урочної форми рганізації навчання є урок – форма організації
навчання, за якої навчальні заняття проводяться вчителем із групою учнів постійного складу, одного віку й рівня підготовленості протягом точно встановленого часу, за сталим розкладом.
Умовно кажучи, урок — це «відрізок» навчального процесу, який є закінченим за смислом, у часі й організаційно.
Від якості уроку залежить ефективність функціонування всієї школи. Тому багато теоретиків і практиків працюють над його
вдосконаленням. Читати далі
У Державному стандарті початкової загальної освіти зазначено, що поряд із функціональною
підготовкою за роки початкової освіти діти мають набути достатнього особистого досвіду культури спілкування та співпраці в різних видах діяльності, самовираження у творчих видах
завдань.
Реалізація поставленої мети неможлива без використання особистісно зорієнтованих сучасних
освітніх технологій, які передбачають демократизацію, гуманізацію освіти, методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня. Читати далі
Освітня інноваціяУ перекладі з латинської поняття “інновація” (in – в та novus –
новий) означає
оновлення, новина, змінювання.
Поняття “інновація” почали використовувати у
вітчизняній дидактиці на початку 90-х рр. XX ст. Перенесення його у сферу освіти було пов’язане з поширенням поглядів на сучасне суспільство як на постіндустріальне, в якому освіта відіграє
одну з провідних ролей. Читати далі
Шановні вчителі. Завітайте на сайт osvita.ua Там ви знайдете багато
цікавих новинок, конспекти уроків, ігри, різні виховні заходи.
Для вчителів початкових класів. Вірші, казки, пісні, виховні години, свята, розробки перших уроків. krasotkina.com
Шановні колеги
Відповідно до постанови КМУ № 800 від 21 серпня 2019 р.
«Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» пп.14, 16 кожен педагогічний працівник закладу загальної середньої освіти зобов’язаний щороку
підвищувати кваліфікацію, загальний обсяг якої не може бути менше ніж 150 годин на п’ять років. Педагогічні працівники закладів дошкільної та позашкільної освіти підвищують свою кваліфікацію
не рідше одного разу на п’ять років відповідно до спеціальних законів. Загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника дошкільного та позашкільного навчального закладу
встановлюється його засновником, але не може бути менше ніж 120 годин на п’ять років.
Тому з 2020 року комунальний заклад «Житомирський
обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Житомирської обласної ради буде організовувати курси підвищення кваліфікації для:
-працівників закладів загальної середньої освіти –
щорічні, однотижневі (30 год);
-працівників закладів
дошкільної та позашкільної освіти – один раз на п’ять років, тритижневі (120 год.).
-
Щоб сформувати оперативногрупи слухачів курсів підвищення
кваліфікації працівників закладів загальної середньої освіти, просимо вас
повторно заповнити електронну таблицю педагогічних працівників, які планують підвищувати кваліфікацію на базі Інституту. Урахувати, якщо педагогічний працівник викладає декілька предметів,
робити замовлення лише на той предмет, якому він надає пріоритетність. Такий підхід передбачити і для керівників закладів загальної середньої освіти ( або як керівник закладу, або як
учитель-предметник).
Формування груп слухачів курсів підвищення кваліфікації дошкільних та позашкільних навчальних закладів буде відбуватися відповідно до замовлення,відправленого вами в червні поточного року.
Уточнення цієї категорії педагогічних працівників будемо вирішувати в телефонному режимі.
Примітка: у разі, якщо працівник закладу загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти планує проходити підвищення кваліфікації в інших установах, до замовлення його не
враховувати.
Вчителі вже найближчим часом
зможуть зарахувати собі як обов’язкове підвищення кваліфікації не лише навчання в інститутах післядипломної педосвіти, а й інші профільні курси. Відповідну постанову КМУ було прийнято
сьогодні, 21 серпня 2019 року, на засіданні Уряду.
Щойно документ набере чинності (з дня опублікування), вчитель зможе через рішення педагогічної ради зарахувати собі вже пройдене поза межами ІППО навчання.
Також передбачається, що з 1 січня 2020 року вчителі зможуть використовувати виділені державою на підвищення кваліфікації кошти та навчатися в обраних ними організаціях.
«Гроші ходять за вчителем на підвищення кваліфікації – це фундаментальна новація, запроваджена Законом «Про освіту». Наша мета – дати вчителю свободу вибирати найкращі для його зростання
курси. Дуже довго ми дискутували про процедури та механізми, як саме цей інструмент мало бути впроваджено. В результаті довгих консультацій з Міністерством фінансів та іншими ЦОВВами ми
дійшли до варіанту, прописаного в цій постанові. Як на мене, це не найкращий з можливих варіантів, задумували ми цей механізм трохи інакше, проте це вже оптимістичний початок. Я
сподіваюсь, що надалі цей інструмент ще вдосконалюватиметься. Особливо важливо переглянути умови після певного часу з моменту впровадження, щоб відкоригувати, врахувавши отриманий
досвід», – пояснила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Загалом впродовж 5 років вчитель має пройти не менш як 150 годин підвищення кваліфікації. При цьому він зобов’язаний підвищувати кваліфікацію щорічно, незалежно від того, вичерпав 5-річну
норму чи ні – це обов’язкова умова атестації.
Загалом з 2020 року механізм підвищення кваліфікації матиме такий вигляд:
1.Керівники закладів освіти після затвердження кошторису на рік оприлюднюють загальний обсяг коштів, передбачений у цьому році на підвищення кваліфікації.
2.Протягом наступних 15 календарних днів з дня отримання зазначеної інформації кожен педагогічний та науково-педагогічний працівник, який має право на підвищення кваліфікації за рахунок
зазначених коштів, подає керівникові пропозицію до плану підвищення кваліфікації на цей рік з інформацією про:
тему (напрям, найменування) відповідної програми (курсу, лекції, модуля
тощо);
форми;
обсяг (тривалість);
суб’єкта (суб’єктів) підвищення кваліфікації;
вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або про
безкоштовний характер послуги.
3.Педагогічна рада закладу розглядає та затверджує план підвищення кваліфікації на відповідний рік у межах коштів, затверджених у кошторису закладу освіти за всіма джерелами надходжень на
підвищення кваліфікації на цей рік.
4.На підставі плану підвищення кваліфікації керівник закладу освіти (уповноважена ним особа) забезпечує укладання договорів між закладом освіти та суб’єктом (суб’єктами) підвищення
кваліфікації про надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації на відповідний рік.
У договорі сторони можуть прописати, де та як саме організовується підвищення кваліфікації:
за місцем провадження освітньої діяльності суб’єкта;
та/або за місцем роботи педагогічних та/або науково-педагогічних
працівників;
за іншим місцем (місцями);
та/або дистанційно.
Класифікація методико – педагогічних заходів щодо стимулювання самоосвіти
вчителів
І групаспрямована на підсилення практичного напряму самоосвіти:
-навчальні семінари на базі відкритих навчальних занять;
-участь учнів у конкурсах – захистах науково – науково –
дослідницьких робіт членів МАН;
-участь учнів у конкурсах, олімпіадах, змаганнях;
-результати успішності учнів;
-особиста науково – дослідницька робота.
Прогнози та плани на наступний навчальний рік
Пропозиції щодо організації науково – методичної роботи на наступний
навчальний
рік______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ЯКОСТІ ОСВІТИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
№ 01-11/9 від 01 березня 2019 року
Про затвердження Методики експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації
Відповідно до Положення про Державну службу якості освіти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 р. № 168, Положення про сертифікацію педагогічних
працівників (абзац другий пп. 4 п. 17), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1190,
з метою вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації в 2019 році НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Методику експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації (далі - Методика), що додається.
2. Департаменту акредитації та моніторингу (Юрійчук І. Я.) забезпечити використання Методики експертами під час експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації шляхом
вивчення практичного досвіду їх роботи.
3. Відділу комунікацій та міжнародного співробітництва (Гаращук О. В.) оприлюднити Методику на сайті Державної служби якості освіти.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Бондар А. В.
Голова Руслан
Гурак
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державної служби
якості освіти України від
01.03.2019 № 01-11/9
МЕТОДИКА ЕКСПЕРТНОГО ОЦІНЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧАСНИКІВ СЕРТИФІКАЦІЇ
Методика експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації (далі – Методика) призначена для проведення експертного оцінювання професійних компетентностей учасників
сертифікації шляхом вивчення практичного досвіду їх роботи.
Методика розроблена робочою групою Державної служби якості освіти (далі – Служба) відповідно до законів України «Про освіту»,
«Про загальну середню освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1190 «Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників».
Методика включає 5 критеріїв, що розкриваються через 20 показників, опис методів збирання інформації експертами та алгоритм обчислення загальної суми балів, отриманих учасником сертифікації за
результатами експертного оцінювання. Під час розроблення критеріїв та показників враховано Концепцію реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська
школа» на період до 2029 року, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р,
професійний стандарт «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 10.08.2018 № 1143, навчально-методичний посібник «Супервізія: професійна підтримка і професійний розвиток педагогів», розроблений
Всеукраїнським фондом «Крок за кроком», Рамку безперервного професійного розвитку вчителів, розроблену Міністерством освіти і науки України спільно з Британською Радою в Україні.
Експертне оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації передбачає використання методів спостереження та інтерв’ю для збирання інформації і здійснюється двома експертами.
Спостереження за діяльністю учасника сертифікації проводиться впродовж його робочого дня, включаючи, зокрема, спостереження під час відвідування навчальних занять, на перервах між начальними
заняттями, а також огляд класної кімнати.
Інтерв’ювання учасника сертифікації здійснюється згідно з орієнтовним переліком питань, розробленим Службою.
Інтерв’ювання директора закладу загальної середньої освіти та його заступника здійснюється за розробленою Службою анкетою, що передбачає обов’язкову фіксацію відповідей.
Для оцінювання професійних компететнтностей учасника сертифікації за кожним із показників може використовуватися від одного до чотирьох методів збирання інформації (спостереження під час уроків,
спостереження на перервах, інтерв’ю з учасником сертифікації, інтерв’ю з директором та заступником директора закладу освіти, в якому працює учасник сертифікації), про що робиться відмітка (-и) у
таблиці. Водночас, інтерв’ю з директором та його заступником не може бути єдиним методом збирання інформації для експертного оцінювання професійних компетентностей учасника сертифікації.
Тривалість кожного інтерв’ю (з учасником сертифікації, директором та заступником директора закладу освіти, в якому працює учасник сертифікації) не повинна перевищувати 40 хвилин.
Експертне оцінювання професійних компетентностей учасника сертифікації здійснюється за кожним критерієм та включає оцінювання за всіма показниками, що входять до відповідного критерію. Загальна
оцінка є сумою балів за всіма критеріями.
У тому випадку, коли показник, за яким здійснюється оцінювання професійних компетентностей учасника сертифікації, простежується постійно/системно, він оцінюється в 3 (три) бали.
Коли показник, за яким здійснюється оцінювання професійних компетентностей учасника сертифікації, простежується часто/в більшості випадків, він оцінюється у 2 (два) бали.
Коли показник, за яким здійснюється оцінювання професійних компетентностей учасника сертифікації, простежується епізодично/не простежуються, він оцінюється в 1 (один) бал.
Сума балів, отриманих учасником сертифікації від кожного експерта за відповідний критерій, визначається за формулою:
k = p1 + p2 + . . . + pn,
де р – кількість балів, отриманих учасником сертифікації за кожним показником відповідного критерію від одного експерта;
n – кількість показників, що входять до відповідного критерію.
Сума балів, отриманих учасником сертифікації від одного експерта за всіма критеріями, визначається за формулою:
σ = k1 + k2 + k3 + k4 + k5,
де k1, . . . , k5 – бали, отримані учасником сертифікації за кожним із критеріїв від одного експерта.
Загальна сума балів, отриманих учасником сертифікації за результатами експертного оцінювання, визначається за формулою:
∑ = σ1 + σ2,
де σ1 – сума балів, отриманих учасником сертифікації від першого експерта за всіма критеріями;
σ2 – сума балів, отриманих учасником сертифікації від другого експерта за всіма критеріями.
Таким чином, найменша загальна сума балів, яку може отримати учасник сертифікації за результатами експертного оцінювання, складає 40 балів, найбільша – 120 балів.
За результатами експертного оцінювання професійних компетентностей учасника сертифікації шляхом вивчення практичного досвіду його роботи експерти заповнюють та підписують експертний висновок за
формою, затвердженою Службою.
Загалом впродовж 5 років вчитель має
пройти не менш як 150 годин підвищення кваліфікації. При цьому він зобов’язаний підвищувати кваліфікацію щорічно, незалежно від того, вичерпав 5-річну норму чи ні – це обов’язкова умова
атестації.
Загалом з 2020 року механізм
підвищення кваліфікації матиме такий вигляд:
1.Керівники закладів освіти після
затвердження кошторису на рік оприлюднюють загальний обсяг коштів, передбачений у цьому році на підвищення кваліфікації.
2.Протягом наступних 15 календарних
днів з дня отримання зазначеної інформації кожен педагогічний та науково-педагогічний працівник, який має право на підвищення кваліфікації за рахунок зазначених коштів, подає керівникові
пропозицію до плану підвищення кваліфікації на цей рік з інформацією про:
·тему (напрям, найменування)
відповідної програми (курсу, лекції, модуля тощо);
·форми;
·обсяг (тривалість);
·суб’єкта (суб’єктів) підвищення
кваліфікації;
·вартість підвищення кваліфікації (у
разі встановлення) або про безкоштовний характер послуги.
3.Педагогічна рада закладу розглядає
та затверджує план підвищення кваліфікації на відповідний рік у межах коштів, затверджених у кошторису закладу освіти за всіма джерелами надходжень на підвищення кваліфікації на цей рік.
4.На підставі плану підвищення
кваліфікації керівник закладу освіти (уповноважена ним особа) забезпечує укладання договорів між закладом освіти та суб’єктом (суб’єктами) підвищення кваліфікації про надання освітніх послуг з
підвищення кваліфікації на відповідний рік.
У договорі сторони можуть прописати,
де та як саме організовується підвищення кваліфікації:
·за місцем провадження освітньої
діяльності суб’єкта;
·та/або за місцем роботи педагогічних
та/або науково-педагогічних працівників;
Постановка мети уроку і забезпечення сприйняття її учнями
Організація сприйняття того, що вивчається
Організація осмислення навчальної інформації
Організація закріплення й застосування на практиці отриманих значень
Організація своєї діяльності на уроці
Організація колективної діяльності на уроці
Поєднання індивідуальної та групової діяльності учнів
Підтримання необхідного темпу уроку
Організація індивідуально-диференційованого підходу до учнів
Використання елементів проблемного навчання: створення проблемної ситуації; висування гіпотези; її
логічний доказ.
Навчання учнів: планування, самоконтролю; прийомів скорочення записів; раціональної витрати часу;
уміння висловлювати свою думку, прищеплення начальних навичок, специфічних для даного предмета.
Володіння методикою проведення навчальних занять; перевірка підсумків попередньої роботи;
презентація нового матеріалу; практика під керівництвом учителя; незалежна самостійна практика учнів; сам контроль і само оцінювання результатів роботи; узагальнення навчального
матеріалу; визначення домашнього завдання; підбиття підсумків заняття.
5. Контрольно-оцінний компонент
Визначення з кожної теми обов’язкового для учнів обсягу знань, умінь та навичок відповідно до
рівнів навчальних досягнень.
Конструювання завдань для тематичної атестації
Застосування критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.
Визначення форми проведення тематичної атестації
Методика проведення різних форм тематичної атестації
Обгрунтування виставлених оцінок
Дотримання такту під час виставлення оцінок
Організація колекційної роботи за результатами тематичної атестації
Поточне оцінювання учнів
Самоконтроль
5. Діагностика творчого потенціалу вчителя
Діагностична картка № 5
№
з/п
Зміст анкети
Відповідь
Міра значущості
1
Знаю сучасні психолого-педагогічні ідеї
Використовую їх у практичній діяльності
а) часу витрачаю багато, але результати навчання не поліпшуються
б) використовувати складно через відсутність методичних рекомендацій
2
Знаю наукову теорію предмета, який викладаю
Коректую свої теоретичні знання:
а) це впливає на мій авторитет
б) сприяє правильному засвоєнню їх учнями
3
Можу описати (з пам’яті) методику формування в школярів будь-яких понять з навчального предмета,
який викладаю
а) дотримуюся логіки підручника, методичних посібників під час вибору методики формування
понять
б) враховую здібності учнів
Легко справляюся з цим видом роботи
4
Володію методикою формування:
а) творчих здібностей учнів
б) творчої особистості учня
в) загально навчальних умінь
г) діалектичного світогляду
Звертаюся по допомогу:
а) до літератури
б) до колег
в) до працівників системи підвищення кваліфікації
г) до адміністрації школи
д) це все важливо, але дуже складно: розв’язувати всі названі проблеми одночасно неможливо
5
Чітко уявляю собі внутрішньопредметні та між предметні зв’язки, які формуються протягом тривалого
часу
Творчо осмислюю всю навчальну інформацію та адаптую її до учнів:
а) це має велике значення для побудови ефективного навчального процесу
б) це дуже складно
в) подобається тому, що бачу все в системі
г) радію, якщо можу виявити свої знання з інших предметів
6
Знаю виховні та розвивальні можливості навчального матеріалу
Співвідношу такі можливості з рівнем вихованості та розвитку школярів для конкретизації завдань
щодо їх виховання та розвитку
7
Складно, бо не вмію визначати рівні вихованості та розвитку школярів:
а) завдання навчання й виховання, поставлені суспільством, мені зрозумілі: вони зводяться до
міцного засвоєння знань
б) чітко розумію завдання сучасної школи
в) виявляю типові помилки та ускладнення в діяльності учнів і спрямовую їх на засвоєння
знань
г) ставлю мету та завдання й виховання учнів саме ті, які пропонують відповідні програми
Радію міцним знанням своїх учнів.
8
Чітко уявляю вимоги шкільних програм:
а) до змісту
б) до знань і вмінь
в) до розвитку школярів
Відповідно до вимог програм визначаю мету уроку, що забезпечує єдність навчання, виховання та
розвитку
а) це дуже складно
б) важливо, бо є умовою гармонійного розвитку школяра
9
Знаю, як визначити:
а) навчальні можливості учнів;
б) вікові та індивідуальні особливості, їхні задатки та здібності
Вивчаю їхні особливості шляхом:
а) спостережень
б) аналізу продуктів їхньої діяльності
в) участі педагогічних діалогах
г) аналізу взаємодії
г)анкетування
Складно, бо це потребує дуже багато часу, тому для вчителя-предметника діяти так нереально
10
Знаю особливості розвитку та навчально-пізнавальної діяльності кожного учня
Здійснюю індивідуальний підхід:
а) до слабких
б) до сильних
в) до учнів з різними типами вищої нервової системи
Мене дуже дратує:
а) повільність учнів
б) квапливість
в) незгода з думкою вчителя
11
Умію використовувати можливості вчителя для вирішення завдань уроку
На уроці організовую цілеспрямовані взаємини між учнями:
а) цього робити не варто, бо відвертає увагу від головного і не поліпшує ефективності
навчально-виховного процесу
б) важливо, але складно
12
Чітко уявляю собі роль та місце методів:
а) навчання
б) виховання
в) мотивації та стимулювання;
г) розвитку
г) контролю
д) самоконтролю та взаємоконтролю
Використовую оптимальну кількість методів, з їх допомогою вирішую різноманітні навчальні
завдання
Для поліпшення ставлення учнів до навчання та ставлення їхньої особистості загалом використовую
такі методи:
а) догану
б) зауваження
в) вказівку
г) контроль та оцінку
г) створення ситуації зацікавленості
д) розкриття успіху в навчанні
е) навчальні дискусії
13
Чи складно обирати оптимальні методи:
а) вимога щодо оптимального сполучення методів дезорієнтує
б) мені приємно обговорити свій вибір методів з адміністрацією гімназії
в) мені складно це зробити
г) раджуся з колегою
г) мені приємно, якщо можу впливати на формування позитивного ставлення учнів до навчання
д) вимога щодо оптимальності (інтенсифікую працю)
14
Знаю вимоги щодо обліку знань, умінь і навичок
Під час планування обліку знань учнів добираю запитання для перевірки в процесі уроку
а) мене охоплює приємне відчуття, коли бачу зосередження учнів, які готують відповіді на
запитання
б) відчуваю натхнення та передбачаю творчу насолоду, коли помічаю блиск в очах учнів під час
підготовки відповіді на запитання
15
Моя оцінка своєї діяльності
а) можу аналізувати свою діяльність
б) прогнозую результативність своєї діяльності
в) з’ясовую причини невдач і умови успіху
г) коректую свою діяльність
г) вважаю, що невдачі в моїй роботі визначені недбалістю учнів, відсутністю в них зацікавленості
навчанням
д) успіх пов’язую з особистою діяльністю
16
Знаю, де і як мені здобути знання, яких бракує
а) завжди готовий до цього
б) прагну розширювати коло своїх знань
в) складно, бо не завжди можу знайти потрібну літературу
г) складно через брак часу
Міру значущості того чи іншого аспекта педагогічної
діяльності вчителя визначаємо його відповіддю з кодом:
Відповідь
Міра значущості
Так
+2
Швидше так
+ 1
Не знаю
0
Швидше ні
– 1
Ні
– 2
Додаток 1
до наказу директора
Грозинської гімназії
від 20 травня 2019 року
№ 21
П О Л О Ж Е Н Н Я
про гімназійний методичний конкурс
«Мій кращий урок»
Основні положення
Конкурс проводиться з метою удосконалення і активізації методичної та навчально-виховної діяльності у
закладі.
Організатором конкурсу є методична рада гімназії.
Мета та завдання Конкурсу
Метою Конкурсу є стимулювання творчої діяльності педагогів, популяризація кращих педагогічних ідей,
підвищення престижу професії педагога.
Завдання Конкурсу:
- виявлення та підтримка кращих педагогів, мотивація до їхнього постійного професійного
зростання;
- сприяння особистісній і творчій самореалізації учасників Конкурсу;
- заохочення до створення сучасного інноваційного освітнього продукту;
- формування позитивної громадської думки про учасників Конкурсу;
- створення гімназійного банку методичних матеріалів та збірки конспектів за результатами
конкурсу.
Учасники конкурсу
У конкурсі беруть участь педагоги гімназії (окремі автори), серед яких вихователі, вчителі, практичний психолог,
педагог-організатор, вчитель- логопед, незалежно від віку, стажу, досвіду роботи та категорій.
Організація та
проведенняКонкурсу
Організатором та журі Конкурсу є гімназійна методична рада.
Конспекти на Конкурс подаютьсяу друкованому та
електронному варіанті до 27 травня 2019 року.
З 27 травня по 30 травня 2019 рокуконспекти,
подані на Конкурс, розглядаються членами журі.
Не пізніше7 червня 2019 рокупідбиваютьсяпідсумки Конкурсу та відзначаються його переможці.
Основні вимоги до конкурсних робіт
На конкурс подається конспект уроку (заняття), проведеного протягом останнього року, із зазначенням
класу та дати проведення.
Конспект уроку (заняття) повинен містити: чітко сформульовані тему, мету, завдання уроку (заняття),
навчально-методичне забезпечення уроку (заняття); чітко визначену структуру, хронометраж, опис дій учителя (вихователя) та учнів на кожному етапі уроку (заняття) у вигляді технологічної карти
уроку (заняття).
Технологічна карта уроку (заняття)
№
п/п
Етапи уроку (заняття)
Хронометраж
Методичні прийоми, форми роботи
Змістова лінія уроку (заняття): запитання, задачі, вправи
Очікувані результати
До конспекту включають відповіді (розв’язання) до всіх завдань уроку.
Учасники Конкурсу надають до конспекту уроку (заняття) друковані додатки: навчальні картки чи тексти,
завдання для групової чи індивідуальної роботи, роздаткові матеріали; електронні презентації, створені в програміPowerPoint.
У додатках: кожна подана таблиця повинна мати назву. На всі таблиці, схеми, графіки, діаграми, слайди, малюнки тощо
мають бути посилання в тексті. Не роздруковувати презентації у форматі А4!
Текст друкують через 1 міжрядковийінтервал. Шрифт 14Times New Roman. Параметри сторінки:орієнтація –
книжна,верхнє,нижнєі правеполе -10 мм,ліве - 20мм. Вирівнювання тексту по ширині рядка.
Титульнийлисток міститьінформаціюпро автора.
Якщо використано матеріали з книжкових, періодичних видань або з Інтернету - обов’язкове посилання на використану
літературу або відповідні сайти. Усі цитати й посилання на статті та книги мають бути ретельно вивірені за першоджерелами.
Списоквикористаних джерелслід розміщувати в кінці конспекту, у тексті посилання наджерелаоформлюються у квадратних дужках.
Оцінювання конкурсних робіт
Конспект уроку (заняття), поданий на Конкурс, оцінюється в 60 балів за критеріями:
- відповідність обраних методів та прийомів темі і меті уроку (5 балів);
