Робота з молодими вчителями

Школа молодого вчителя

Ефективними формами роботи з молодими вчителями є школа адаптації молодого вчителя (1 рік роботи) з проблеми «Формування особистості вчителя – основа розвитку освіти» та школа майстерності молодих вчителів (2-3 рік роботи) з проблеми «Становлення молодого вчителя – основа розвитку освіти».

Метою школи адаптації вчителя є надання допомоги у розв’язанні першочергових проблем щодо методики викладання, планування своєї практичної діяльності, організації роботи з шкільною документацією, сприяння професійному становленню молодого педагога, формування потреби у безперервному навчанні.

Основним же завданням школи майстерності молодого вчителя є удосконалення процесу формування основних професійних якостей, вироблення власного стилю роботи, розвиток фахової майстерності. Якщо у перший рік роботи молоді вчителі працюють у школі адаптації за єдиною програмою, незалежно від фаху, рівня підготовки у ВНЗ, то в школі майстерності їх навчання диференційоване відповідно до вищеназваних факторів.

Школа майстерності молодих спеціалістів розрахована на два роки. В її діяльності по розвитку професійних здібностей вчителів-початківців виділено два етапи.

І етап триває півроку і розв’язує такі завдання:

· накопичення знань і вмінь по методиці навчально-виховної роботи, попередження найбільш серйозних недоліків у професійній діяльності;

· підготовка методичних матеріалів (різні варіанти поурочних планів, плани-конспекти, дидактичні матеріали тощо);

· вивчення, поглиблення і застосування знань щодо вдосконалення форм, методів і прийомів організації і здійснення навчально-виховної діяльності вчителя і учня;

· вивчення, апробування активних, інтерактивних методів навчання і виховання.

ІІ етап включає розв’язання таких завдань:

· закріплення отриманих науково-теоретичних, методичних знань, умінь і навичок;

· формування професійної майстерності і створення індивідуальної лабораторії.

При організації роботи з молодими вчителями радимо враховувати такі принципові вимоги: правильне визначення змісту роботи, перспективи зростання майстерності педагога, врахування його позитивних і негативних якостей, що забезпечує підвищення результативності занять.

Ефективно, раціонально спланувати роботу шкіл молодих вчителів допомагає діагностування, врахування аналізу відвіданих уроків, виховних заходів у молодих вчителів, результати моніторингу навчальних досягнень учнів.

Отримана інформація дає можливість визначити рівні педагогічного розвитку молодих спеціалістів та організувати з ними відповідну роботу.

Так, робота з молодими спеціалістами із слабкою підготовкою в школі майстерності спрямована на детальний розгляд тем першого етапу.

Робота з учителями І та ІІ рівнів педагогічної майстерності здійснюється за такими напрямками:

- формування мотивації до безперервного навчання, організації самоосвітньої діяльності;

- поглиблення знань і вмінь здійснювати аналіз навчальних програм, підручників та працювати з ними при підготовці до уроків;

- накопичення методичних матеріалів;

- визначення проміжних і кінцевих цілей навчання, виховання, розвитку творчої активності учнів.

Із талановитими педагогами робота направлена на дальший розвиток їх здібностей і формування творчого потенціалу.

Заняття у школах, як правило, проводяться у вигляді активних форм: ділових ігор, тренінгів, розв’язання педагогічних ситуацій, відвідування майстер-класів вчителів-методистів, моделювання ППД.

Педагогічні міні-консиліуми з певних проблем, які практикуються під час занять із молодими, дають змогу встановити індивідуальну траєкторію професійного зростання молодого вчителя.

Особливою популярністю користуються рубрики засідань:

· «Через бар’єр труднощів»;

· «Як подолати страх перед уроком?»;

· «Перші кроки до майстерності. Які вони?»

· «Перші кроки до оволодіння педагогічною технологією»;

· «Про деякі секрети організації навчально-виховного процесу в сільській школі».

Технологія навчання дорослих

Екскурс в історію питання

Поява молодого вчителя у навчальному закладі для адміністрації означає не тільки приплив молодих творчих сил, але й розробка системи заходів втраченої ланки методичної роботи – роботи з молодими фахівцями. Реалізується вона різними шляхами та залежить від учасників всіх рівнів освітнього процесу міста. Але своє перше «причастя» вчителі отримують у навчальному закладі, і саме від адміністрації, педагогічного колективу залежить становлення молодого вчителя.

Разом з тим, Закони України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про вищу освіту”, Державна програма “Освіта (Україна ХХІ століття)”, Національна доктрина розвитку освіти, Державна програма “Вчитель” наголошують на необхідності постійного вдосконалення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників. У Державній програмі «Вчитель» про необхідність створення системи професійно-педагогічної адаптації молодих фахівців, визначення змісту і форм роботи органів управління освітою та навчальних закладів для забезпечення їхнього професійного становлення і зростання. Відновлення такої системи роботи з молодими вчителями, яка існувала ще у 80-х роках XX століття, зумовлено насамперед необхідністю реалізації ідеї неперервності освіти вчителя.

Запропонований матеріал дасть можливість заступникам директорів шкіл творчо використати рекомендації при визначенні змісту та виборі дієвих форм методичної роботи із учителями-початківцями.

Тезаурус

Професійне становлення молодих спеціалістів—безперервний процес набуття особистістю професійної компетентності, яка виражається в саморозвитку та самореалізації в педагогічній діяльності

Професійне становлення особистості молодого вчителя – це процес його входження у професійну діяльність, у ході якого відбувається привласнення ролі вчителя, формується його професійна позиція й визначаються шляхи самореалізації у подальшій педагогічній діяльності.

Науково-методичний супровід – сукупність різноманітних форм, технологій, процедур, заходів, які забезпечують допомогу педагогічним працівникам у подоланні труднощів протягом усієї професійної діяльності.

Адаптація учителя-початківця – це процес досягнення оптимальної відповідності професійно-педагогічної підготовленості вчителя, його особистісного професійного потенціалу вимогам, що ставляться до його педагогічної діяльності в умовах роботи школи (А.Семез).

Педагогічна діагностика – необхідний засіб виявлення рівня розвитку психолого-педагогічної компетентності молодого вчителя та забезпечення неперервності підвищення його кваліфікації в системі післядипломної психолого-педагогічної освіти.

Професійна самореалізація учителя – це процес максимальної реалізації всіх можливостей учителя-початківця, творчого ставлення й підвищення продуктивності педагогічної діяльності, визначення шляхів досягнення професіоналізму; характеризується задоволенням педагогічною діяльністю, установленням певних стосунків з педагогічним оточенням (учителями, учнями та їхніми батьками), виробленням стійкої потреби в постійному самовдосконаленні задля досягнення певних результатів у професійній діяльності, здобуття особистісної значущості.

Педагог-наставник – досвідчений, високоморальний педагог-майстер, який має необхідні професійні вміння й навички і потребу в передаванні свого досвіду вчителям-початківцям у процесі їхнього професійного й особистісного становлення безпосередньо в умовах певного навчального закладу.

Наставництво - процес, що сприяє адаптації учителя-початківця до реальних умов педагогічної праці, формуванню позитивного ставлення до своєї професії, виникненню відчуття психологічного комфорту в нових незвичних умовах психолого-педагогічного середовища навчального закладу, встановленню доброзичливих взаємовідносин із суб’єктами навчально-виховного процесу, спрямуванню на самовизначення й самореалізацію у професійній діяльності.

Система організаційно-педагогічної діяльності адміністрації шкіл

щодо сприяння успішній адаптації молодих педагогів до професійної діяльності

Поняття «молодий учитель» не має чіткого трактування. Багато методичних джерел вказує, що головним критерієм характеристики молодого вчителя є стаж роботи до 3-х років, деякі – до 5-ти. При цьому вік не є вирішальним показником.

Професійне становлення та зростання молодого педагога можна поділити на три етапи адаптації (таблиця 1):

На всіх трьох етапах молодий учитель педагог відчуває протиріччя між зростаючими вимогами до професійної майстерності педагогів та недостатнім рівнем власної кваліфікації. Тому вчитель-початківець потребує особливої уваги з боку адміністрації, педагогічного колективу, методичної служби.

Молодий спеціаліст стає хорошим учителем, перш за все, завдяки обстановці творчої праці педагогічного й учнівського колективів.

В.О. Сухомлинський

Реалізація змісту, форм і методів науково-матодичного супроводу молодих вчителів ґрунтується на діагностико-аналітичній основі та вимагає дотримання чітко визначеної послідовності дій, спроектованих на розв’язання основних цілей та завдань роботи з адміністрації з початківцями:

Планування Організація Контроль Корегування

Під час планування та організації роботи слід враховувати умови, завдяки яким здійснюється процес професійного становлення малодосвідчених учителів .

- діагностування, запровадження різноманітних форм роботи наставника,

- робота «Школи наставництва», що спрямована на допомогу самим наставникам у взаємодії з молодими вчителями.

- бесіди, анкетування, відвідування уроків, допомога у вирішенні проблем, що виникають, складання програми професійного росту та ін.;

- розробка індивідуальної програми професійного зростання;

- моніторинг;

- психологічна підтримка.

Діяльність методичної служби ЗНЗ Індивідуальна робота

- Вивчення дидактичних концепцій, основ самоаналізу педагогічної діяльності,

На етапі планування роботи з учителем – початківцем адміністрації закладу варто продумати та розробити Кейс «інструментів впливу» :

- особові інформаційні карти ;

- анкети ;

- пам’ятки, рекомендації (щодо проведення уроків, щодо моделювання уроків; оцінювання навчальних досягнень учнів, складання календарного планування тощо) .

Найбільш ефективними фактором формування педагогічної майстерності є досвід керівництва стажуванням і наставництва молодих спеціалістів кращими учителями-методистами, старшими учителями, учителями вищої категорії. До початку навчального року з метою своєчасної і чіткої організації роботи із стажистами, молодими та малодосвідченими вчителями в закладах освіти видається наказ , у якому зазначаються:

• відповідальний за організацію стажування;

• строки проведення стажування;

• список учителів-стажистів і закріплених за ними вчителів-наставників;

• склад комісії з питань підбиття підсумків стажування і строки підбиття підсумків.

Для першого року роботи програма підвищення загальнопедагогічного й методичного рівнів однакова для всіх молодих вчителів. Починаючи з другого року вона диференціюється залежно від наслідків стажування за перший рік і результатів діагностування. Діагностування варто проводити в квітні — травні кожного навчального року з метою оцінювання роботи молодого вчителя. Цей захід можна провести у формі вільної бесіди одного з членів адміністрації з початківцем у присутності його наставника. До бесіди необхідно належним чином підготуватися: відвідати не менше як 10—15 уроків стажиста (наприкінці вересня, у листопаді — грудні та березні — квітні), позакласні заходи, батьківські збори тощо.

Зміст і форми роботи наставника з молодим учителем:

• складання індивідуального плану роботи молодого вчителя з урахуванням його потреб і можливостей;

• взаємовідвідування уроків і позакласних заходів з їх подальшим обговоренням;

• спільні відвідування уроків досвідчених колег і ретельний їх аналіз;

• спільне складання календарно-тематичних планів, конспектів уроків;v

• допомога молодому вчителю у розробці уроків, позакласних заходів;

• надання молодому вчителю рекомендацій щодо самоосвіти;

• ознайомлення молодого вчителя з науково-популярною літературою;

• обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших вчителів;

• допомога у роботі з “важкими” дітьми та їх сім’ями;

• залучення молодих вчителів до методичної, громадської роботи.

Калейдоскоп ефективних форм методичної роботи з молодими вчителями

- розв'язання педагогічних ситуацій;

- засідання професійно-педагогічних читань;

- дискусії;

- робота над індивідуальною науково-методичною темою (проблемою);

- консультування;

- звіт за результата ми опрацювання літературних джерел;

- дидактичні ігри;

- ділові ігри;

- практичні семінари;

- тренінги;

- творчий портрет молодого вчителя;

- майстер-класи;

- День молодого Вчителя (Тиждень);

- Школа Адаптації (1 рік);

- Школа Майстерності (2-3 роки).

Чим більше ви вивчаєте й спостерігаєте досвід своїх старших колег, тим необхідніші вам самоспостереження, самоаналіз, самовдосконалення, самовиховання. На основі самоспостереження, самоаналізу у вас народжуватимуться власні педагогічні ідеї.

В.О. Сухомлинський

На сьогоднішній день Мастер-класс постає як одна з оптимальних форм професійного навчання, взаємообміну. Завдання, яке постає перед молодим учителем, знайти свій особистій підхід до втілення ідеї через власні методи та прийоми навчання. Але аналіз проведеного молодим учителем уроку – це також одна з ефективних форм допомоги.

Результативною формою роботи з молодими спеціалістами є школа молодого вчителя (додаток 5). Основні завдання її роботи конкретизуються через мету - допомога молодим фахівцям у їхньому професійному становленні, розв'язанні конкретних проблем методики викладання предмета; сприяння розвитку їх творчого та професійного потенціалу, ознайомленню із сучасними методами і технологіями навчання, ППД і, на цій основі, — виробленню власного педагогічного стилю роботи.

Провідні форми навчально-методичної роботи в школі молодого вчителя:

- відвідування уроків і позакласних заходів, які проводять досвідчені вчителі;

- індивідуальні консультації;

- практичні заняття, на яких здійснюється моделювання та обговорення запропонованих уроків, позаурочних заходів, виготовлення зразків дидактичних матеріалів;

- співбесіди з керівником школи молодого вчителя за "круглим столом".

Саме самоосвіта, за словами Жан-Жака Руссо, тільки вона спроможна сформувати справді ерудовану та всебічно розвинену особистість, якою, без сумніву, повинен бути освітянин.

Однією з невідємних умов успішного професійного зростання малодосвідчених учителів є цілеспрямована й систематична самоосвіта та самоаналіз власної діяльності(додаток).

Професійному становленню молодого вчителя сприяє добре налагоджена система внутрішньошкільного контролю за його роботою.

Рік	Вид контролю	Мета	Терміни	Результат
І рік	*Оглядовий*	для загального ознайомлення з професійним рівнем роботи молодого вчителя шляхом відвідування 3—4 уроків з однієї теми	після 2—3 тижнів роботи вчителя в школі	дає можливість оцінити рівень ділових якостей педагога, ефективність організації НВП
	*Запобіжний*	прогнозування та визначення можливих помилок у роботі, запобігання їм	жовтень	у молодого вчителя формується впевненість у собі, своїх можливостях досягти успіху.
	*Запобіжний*	визначити, як учитель працює над усуненням недоліків, реалізацією пропозицій, рекомендацій, висловлених у ході здійснення оглядового та запобіжного контролю	квітень
ІІ рік	П*ерсональний контроль*	вивчення всієї системи діяльності вчителя	увесь рік
ІІІ рік	Т*ематичний, класно-узагальнюючий*		увесь рік	Переосмислення приорітетів

За результатами контролю заступник директора складає довідку, яка може бути заслухана на засіданні педагогічної ради, нараді при директорові.

- визначає фактичний стан справ;

- аналізує дієвість та ефективність створеної у школі системи роботи з молодими вчителями за результатами даних діагностики та моніторингу навчальних досягнень учнів тощо;

- дає рекомендації, пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу та ліквідації недоліків, прорахунків;

- встановлює терміни ліквідації недоліків і, якщо необхідно, терміни повторного контролю за виконанням рекомендацій

План роботи заступника директора

з навчально-методичної роботи з молодими вчителями

Ознайомлення вчителя-стажиста з правилами внутрішкільного розпорядку школи, з основними правами і обов’язками педагога ( Закон України « Про загальну середню освіту », статут школи ), з оплатою праці.
У ході вступної бесіди виявити нахили, здібності, потенційні можливості молодого вчителя, його сімейний стан, матеріальне становище, побутові умови.
Закріплення за вчителем – стажистом наставника.
Надання допомоги молодому вчителю у плануванні його роботи.
Ознайомлення вчителя – стажиста з організацією виховної роботи у школі.
Включення вчителя – стажиста до роботи школи молодого вчителя.
Проведення науково-методичними кафедрами роботи щодо вдосконалення професійної майстерності молодого вчителя.
Складання розкладу уроків для організації взаємовідвідування уроків вчителя – стажиста і його наставника.
Проведення діагностування молодого вчителя ( в кінці першого року роботи ).
Організація самоосвіти молодого вчителя.
Включення молодого вчителя в роботу майстер-класів, творчих груп.
Складання пам’яток на допомогу вчителю – початківцю.
Ознайомлення вчителя з передовим педагогічним досвідом.
Організація, здійснення внутрішкільного контролю за роботою молодого вчителя.
Організація і проведення «Дебюту молодого вчителя» (Тижня, Дня молодого вчителя).

Рекомендації

щодо вивчення стану науково-методичного супроводу адаптації молодих учителів

Робота адміністрації:

1. Чи передбачено в річному плані школи організація роботи з малодосвідченими вчителями?

2. Наявність діагностичного інструментарію: анкети, тести, діагностичні карти школи, графік проведення відкритих уроків.

3. Наявність «інструментів впливу»: пам’ятки, рекомендації тощо.

4. Чи виділено вчителям вільний від уроків день для участі в методичній роботі, здійсненні самостійної освіти?

5. Чи залучено учителів – майстрів до наставництва?

6. Система внутрішньо шкільного контролю контролю - відвідування та аналіз відкритих уроків, позакласних виховних заходів. Чи носять вони випереджувальний характер?

7. Робота з молодими вчителями.

- організація стажування молодого спеціаліста в школі ( наявність наказу по школі про призначення стажиста і відповідального за проведення стажування — директор школи чи заступник директора);

- наявність індивідуального плану стажування молодого спеціаліста, що зроблено з його виконання (надання допомоги вчителю з боку наставника, складання планів навчально-виховної роботи, підготовка і проведення відкритих уроків, виховних заходів, взаємовідвідування уроків);

- як і де проведено підсумки стажування молодих спеціалістів;.

- організація роботи вчителів-наставників.

Вивчення матеріалів роботи предметної гімназійної науково-методичної комісії:

1. Наявність протоколів засідань.

2. Актуальність питань, винесених на засідання ПНМК:

- проекти державних стандартів загальної середньої освіти; вивчення змісту програм, аналіз їхнього методичного апарату; аналіз стану викладання, якості знань, умінь і практичних навичок учнів; ознайомлення з сучасними досягненнями психолого-педагогічних наук, методики викладання даного предмета, сучасними інноваційними технологіями тощо;

- практичні заняття: а) планування, аналіз (самоаналіз) уроків, виховних заходів; б) розв'язування конкурсних задач, написання творчих робіт, проведення лабораторних робіт, виготовлення оригінальних наочних посібників, роздаткового дидактичного матеріалу;

3. Розробка рекомендацій учителям щодо поліпшення результативності навчально-виховного процесу.

Робота молодих педагогічних працівників

Самосвіта педагогів:

- наявність теми роботи, чітко визначеної мети та завдань, якість і зміст цієї роботи;

- наявність перспективного плану самоосвіти

- чи ознайомлені вчителі з публікаціями, які стосуються змісту і характеру їхньої роботи, в газетах «Освіта України», «Освіта», фахових журналах? Як використовуються учителями ці рекомендації в навчально-виховному процесі.

Діяльність психологічної служби

1. Наявність діагностичного інструментарію.

2. Система спланованих заходів щодо підвищення психологічної культури та педагогічного мислення педагогів.

3. Наявність рекомендацій, пам’яток для педагогічних працівників.

Додаток 1

Особова карта молодого учителя

ПІБ
Назва та рік закінчення навчання у ВНЗ
Спеціальність за дипломом
Місце роботи
Займана посада (предмет, класи)
Додаткове навантаження (класне керівництво, гуртки, громадське доручення)
Належність до ПНМК
Наставник
Термін стажування з наставником
Тема, над якою працює учитель 1 рік 2 рік 3 рік
Самооцінка досягнутих результатів учителя
Оцінка та рекомендації наставника
Дата Підписи Директор школи Наставник Молодий учитель

Додаток 2

Діагностичний інструментарій

2.1.Діагностична карта педагога

№ п/п	Критерії діагностування	Працюю над даним питанням	Хочу познайомитись	Володію питанням	Можу поділитися
1.	Методи і прийоми навчання на різних етапах уроку. Класифікація методів та прийомів навчання.
2.	Освітні технології навчання: - проблемне навчання; - особистісно орієнтовне навчання; - диференційне навчання.
3.	Форми організації навчальної діяльності учнів на уроці: робота в парах, у малих групах, індивідуальна робота.
4.	Методика формування творчої особистості.
5.	Форми і методи тематичного контролю знань.
6.	Загальні питання педагогіки та педагогічної психології, психологічні основи навчально-виховного процесу
7.	Виховна мета навчально-виховного процесу, проблеми, досягнення: - робота з учнями, які потребують особливої уваги. - робота з батьками.
8.	Інші питання методики, педагогіки, психології, з якими є потреба ознайомитися.

2.2.Діагностика визначення рівнів професійного становлення молодих учителів

Рівні професійного становлення молодих учителів

Критерії	Показники
мотиваційно-пізнавальний	спрямованість на педагогічну діяльність; настанова на саморозвиток; позитивне ставлення до оволодіння способами і засобами педагогічної діяльності, необхідними знаннями, вміннями і навичками
операціонально-діяльнісний	наявність комунікативних та організаторських умінь, реалізація їх у професійній діяльності; вміння запобігати конфліктних ситуацій, знаходити педагогічно доцільне їх вирішення; уміння планувати і здійснювати науково-методичну діяльність
рефлексивно-оцінний	спроможність оцінювати навчально-виховний процес і діяльність учнів; здатність до аналізу і рефлексії власної професійної діяльності; задоволеність педагогічною діяльністю.

Рівні професійного становлення молодих учителів визначаються за середнім значенням прояву показників обраних критеріїв. Межами розподілу встановлено: 1,0 – 2,4 – низький рівень; 2,5 – 3,9 – середній рівень; 4,0 – 5,0 – високий рівень. Зазначені рівні визначаються усередненими даними за такою бальною шкалою: 5 балів – ознака виражена дуже сильно; 4 бали – ознака виражена сильно; 3 бали – ознака виражена достатньо; 2 бали – ознака виражена слабко; 1 бал – ознака виражена дуже слабко.

Надаємо змістову характеристику рівнів професійного становлення учителів-початківців.

Низький рівень (1,0 – 2,4 бали) властивий молодим учителям, для яких характерна низька результативність, вони часто витрачають час на вирішення незначних завдань, ставлення до педагогічної діяльності невизначене; склад мотивації є бідним; не володіють способами і засобами педагогічної діяльності, необхідними знаннями, вміннями і навичками; в них відсутня настанова на саморозвиток, пізнавальні та професійно-практичні потреби. Творча активність у таких учителів майже зовсім не виявляється, у них слабко розвинені комунікативні й організаторські здібності; вони не раціонально організовують як свою, так і учнівську діяльність, не вміють налагодити взаємовідносини з учасниками педагогічного процесу (колегами, учнями, батьками), планувати й здійснювати науково-методичну діяльність. Учителі-початківці неадекватно оцінюють результати власної діяльності; недостатньо розвинені вміння управляти собою під час виконання своїх професійних обов’язків, схильні до конфліктів; не вбачають необхідності в зіставленні власних здобутків із досвідом колег; ці вчителі не вислуховують думки інших людей, не вміють правильно висловлювати і відстоювати свою думку, не виявляють схильності до самооцінки та самоаналізу своїх професійних дій, незадоволені педагогічною діяльністю.

Середній рівень (2,5 – 3,9 балів) притаманний учителям, які спрямовані на педагогічну діяльність, мають бажання вдосконалювати свої знання, схильні до творчого пошуку, прагнуть використовувати різні форми роботи, виявляють глибокі та мобільні професійні знання, володіють достатніми організаторськими та комунікативними здібностями, достатньо раціонально організовують учнівську і свою діяльність, уміють встановлювати взаємовідносини з колегами, учнями та їхніми батьками; мовлення цих учителів виразне, вони вміють яскраво висловлювати почуття, переконання, знання та думки. Учителі цього рівня досить об’єктивно оцінюють досягнуті результати, проте не завжди правильно визначають причини негативних результатів, не вміють самостійно визначити шляхи їх усунення. Намагаються не конфліктувати з людьми, які їх оточують, проте не завжди цього досягають. Уміння планувати і здійснювати науково-методичну діяльність здебільшого мають епізодичний характер.

Високий рівень (4,0 – 5,0 балів) характерний учителям-початківцям, які мають стійку спрямованість на педагогічну діяльність, настанову на саморозвиток, позитивно ставляться до оволодіння способами і засобами педагогічної діяльності, необхідними знаннями, вміннями і навичками, беруть активну участь у громадському житті навчального закладу, в них добрі взаємовідносини з колегами, учнями, батьками, вони легко йдуть на контакт. Організаторські й комунікативні здібності вчителів розвинені на високому рівні. У них вироблений індивідуальний стиль діяльності і вони постійно вдосконалюють його шляхом самоосвіти, самовдосконалення, уміють прийняти рішення щодо швидкого включення учнів до пізнавальної діяльності; правильно знаходять рішення у конфліктних ситуаціях, уміють регулювати свій емоційний стан, не конфліктні. Такі вчителі постійно цікавляться досягненнями науки, переймають досвід інших учителів і творчо використовують його в навчально-виховному процесі. Вони достатньо самокритичні, вміють аналізувати свою діяльність, усувати недоліки, правильно визначають причини невдач; усвідомлюють необхідність самовдосконалення, самовираження, реалізації своїх потенційних можливостей у педагогічній професії, задоволені педагогічною діяльністю.

2.3.Діагностична анкета молодого спеціаліста

по визначенню стану методичної підготовки

Мета: визначити рівень методичної підготовки молодих спеціалістів.

Прізвище, ім’я, по батькові …………………………………………………………………

Який предмет викладає……………………………………………………………………..

Стаж роботи ……………..

Самооцінка здійснюється по шкалі від 1 до 10 балів.

№ п/п	Аспекти професійної діяльності	Самооцінка вчителя
1	Здійснення індивідуального та диференційованого підходу.
2	Здійснення міжпредметних зв’язків.
3	Розвиток пізнавальних здібностей учнів.
4	Організація самостійної роботи учнів.
5	Використання інноваційних технологій.
6	Вибір оптимальних методів навчання.
7	Вибір оптимальних форм проведення уроків
8	Формування в учнів мотивації навчання.
9	Вивчення передового педагогічного досвіду з предмета
10	Реалізація виховної мети уроку.
11	Реалізація принципів особистісно орієнтованого навчання.
12	Реалізація принципів розвивального навчання.
13	Визначення рівня навчальних досягнень учнів.
14	Уміння зберегти працездатність учнів.
15	Уміння підтримати дисципліну учнів на уроці.
16	Організація робочого місця вчителя.
17	Організація позакласної роботи з предмета.
18	Уміння раціонально використовувати час уроку.
19	Виконання санітарно-гігієнічних вимог до уроку.
20	Уміння здійснювати самоаналіз уроку.
21	Володіння методикою роботи з обдарованими дітьми
22	Методика організації роботи з учнями з початковим рівнем н.д.
23	Методика проведення уроків різних типів.
24	Вміння писати конспекти уроків.
25	Вміння добирати тексти контрольних робіт.
26	Ведення тематичного обліку знань.
27	Володіння вимогами щодо ведення шкільної документації.
28	Організація групової форми роботи на уроці.
29	Здатність до самоосвіти.
30	Бажання працювати.
	Всього

1 – 100 балів – низький рівень,

101 – 200 балів – середній рівень,

201– 300 балів – високий рівень.

2.4.А Н К Е Т А молодого вчителя

(проводиться в кінці першого року роботи)

1. Чому Ви обрали професію вчителя (підкреслити, дописати):

а) подобається робота з дітьми;

б) підходить режим і характер роботи вчителя;

в) вирішальний вплив мала любов до даної спеціальності;

г) під впливом бажання здобувати вищу освіту;

д) під впливом інших чинників , яких?).

________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Чи хотіли б Ви перейти на іншу, непедагогічну роботу (підкреслити):

а) так;

б) ні;

в) не знаю.

________________________________________________________________

3. Чи подобається Вам робота в школі (підкреслити):

а) так;

б) байдуже;

в) ні.

__________________________________________________________________

4. Що подобається Вам найбільше (підкреслити):

а) проведення уроків;

б) позакласна робота з предмета;

в) позакласна виховна робота;

г) робота з батьками;

е) робота над темою самоосвіти;

д) методична робота;

є) громадська діяльність.

________________________________________________________________

5. Чи обрали б Ви знову для вступу, якби можна було повернути час, педагогічний вуз (підкреслити):

а) так;

б) не знаю;

в) ні.

________________________________________________________________

6. Що викликає найбільше труднощів у Вашій роботі (підкреслити):

а) підготовка до уроків;

б) організація навчального процесу;

в) спілкування з учнями, їхніми батьками, колегами, адміністрацією;

г) підготовка до виховної роботи;

д) проведення виховних заходів;

е) організація свого часу і праці (питання НОП);

є) ведення шкільної документації;

ж) аналіз своєї діяльності, внесення відповідних коректив;

з) інше (що саме?).

________________________________________________________________

7. Як Ви оцінюєте свою підготовку до педагогічної праці (підкреслити):

а) фахову: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

б) з методики викладання: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

в) з організації спілкування: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

г) з виховної роботи: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

д) із самоосвіти: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

ж) з уміння організувати свою працю: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

е) з інших боків (яких?).

________________________________________________________________

8. Як Ви ставитеся до обраної професії (підкреслити):

а) задоволений цілком;

б) більше не подобається, ніж подобається;

в) байдуже;

г) більше подобається, ніж не подобається;

д) зовсім не подобається;

ж) не можу визначитися.

________________________________________________________________

9. Як було організовано ваше стажування (підкреслити):

а) добре;

б) задовільно;

в) незадовільно.

________________________________________________________________

10. У чому полягало це стажування (підкреслити, дописати):

а) був інтенсивний план стажування;

б) був призначений учитель-наставник;

в) була добре організована робота з наставником;

г) цією роботою цікавилася адміністрація;

д) інше (що саме).

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.5.А Н К Е Т А

вивчення запитів молодих учителів

(проводиться в кінці навчального року)

1. Які уроки своїх колег Ви відвідали?

2. Що Вам особливо сподобалося на цих уроках?

3. Скільки уроків відвідали у Вас наставники?

4. Яку допомогу Ви дістали від наставників?

5. Хто, крім наставників, допомагав Вам у підготовці до уроків?

6. Яку методичну літературу Ви використовуєте в підготовці до уроків?

7. Які труднощі Ви відчуваєте під час проведення уроків? Яку, на вашу думку, допомогу слід надавати з метою поліпшення якості роботи?

8. Яких труднощів Ви зазнаєте під час використання наявної навчально-матеріальної бази?

9. Що, на Ваш погляд, потрібно зробити для її вдосконалення?

10. Чи задовольняє Вас розклад уроків, позакласних заходів?

11. Що слід зробити для поліпшення роботи шкільних методичних об’єднань? Чи допомагають вони Вам у роботі?

12. Які загальношкільні заходи (педради, методоб’єднання, психолого-педагогічні семінари, ділові, рольові ігри, школа молодого вчителя, тощо) найбільше Вам запам’яталися? Чому?

13. Чи задовольняє Вас система самоосвіти, підвищення кваліфікації, яка склалася в школі?

14. Що, на Ваш погляд, слід зробити для збільшення часу на самоосвіту?

15. Що нового Ви дізналися за минулий навчальний рік під час відвідування відкритих уроків, взаємовідвідування уроків, зокрема, свого наставника?

16. Які методичні прийоми, на Вашу думку, Ви вдосконалили впродовж року?

17. Яку методичну допомогу Ви бажали б дістати від шкільної адміністрації, наставників?

18. Що необхідно зробити для поліпшення індивідуальної роботи з учнями?

19. Які загальношкільні заходи для учнів Вам найбільше сподобались і були, на Вашу думку, найефективнішими?

20. Чому?

2.6.А Н К Е Т А

для наставника молодого вчителя

Дайте відповіді на такі запитання:

1. Скільки років працює вчителем ваш стажист?

2. Чи знає він (підкреслити):

а) теорію предмета;

б) основи психолого-педагогічної науки;

в) основи дидактики;

г) методику викладання предмета.

3. Чи він уміє (підкреслити):

а) правильно будувати урок: так, ні;

б) визначити триєдину мету уроку: так, ні;

в) які елементи уроку може планувати краще (перелічити);

г) чи вміє створювати проблемні ситуації: так, ні;

д) чи вміє активізувати пізнавальну діяльність учнів: так, ні.

ж) чи володіє увагою класу на уроці: так, ні;

е) чи вміє проводити диференційовану роботу на уроці: так, ні.

4. Чи вміє організувати позакласну роботу з предмета?

5. Чи вміє аналізувати урок і позакласний захід?

6. Що не вміє, поки що, Ваш стажист і чому? (перелічіть)

Причини:

а) небажання працювати;

б) слабка підготовленість у вузі;

в) відсутність педагогічних здібностей;

г) безвідповідальність.

7. У чому Ви надали допомогу вашому стажисту? (перелічіть види робіт з молодим учителем).

8. Що, на Вашу думку, є головним у наставниці?

9. Ваші пропозиції щодо вдосконалення наставництва.

Додаток 3

Схема аналізу уроку молодим вчителем

1. Клас……………………………………………………………………………..

2. Предмет ………………………………………………………………………..

3. Тема уроку……………………………………………………………………..

4. Мета уроку……………………………………………………………………..

5. Тип, вид уроку………………………………………………………………….

6. Чи відповідали зміст уроку, методи навчання, форми організації діяльності учнів меті уроку?

7. Які методи і прийоми навчання використав учитель на уроці?

8. Які дидактичні задачі простежувалися на окремих етапах уроку, чи пов’язані вони із загальною метою уроку ?

9. Які форми роботи з учнями використав вчитель на уроці ?

10.Чи спостерігалася на уроці індивідуалізація і диференціація навчання ? У чому вони виражалися?

11.Чи побачили ви на уроці прийоми, які б допомогли учневі самому здобувати знання, чи використовувати на уроці алгоритми, пам’ятки, схеми, опорні конспекти?

12.Чи використовував учитель на уроці інноваційні технології?

13.Чи був підбитий підсумок уроку ?

14. Що нового для себе ви взяли з уроку ?

15. Чим збагатився ваш методичний багаж ?

16.Що ви порадили б учителю для вдосконалення уроку ?

Додаток 4

Наказ

Про організацію роботи з

молодими та малодосвідченими

вчителями

З метою чіткої організації на сучасному рівні роботи з молодими та малодосвідченими вчителями, спрямованої на підвищення рівня їхньої психолого-педагогічної, загальнокультурної, фахової й методичної підготовки

НАКАЗУЮ:

1. Забезпечити умови для роботи молодих спеціалістів, які розпочали працювати в школі.

2. Для активізації роботи з підвищення кваліфікації молодих та малодосвідчених учителів спланувати роботу школи педагогічної підтримки (до __________).

3. Закріпити за молодими та малодосвідченими учителями учителів-наставників:

• за вчителем________________—--_______________;

• за вчителем________________—________________ .

4. Учителям-наставникам розробити для кожного молодого спеціаліста індивідуальні плани самоосвіти та завдання з урахуванням їхньої теоретичної і методичної підготовки та план індивідуального навчання і стажування (до _________).

5. Для підбиття підсумків роботи молодих спеціалістів та їхніх наставників створити комісію у складі:

___________, директора школи;

___________, заступника директора з навчально-виховної роботи;

___________, заступника директора по початковій школі;

___________, заступника директора з виховної роботи;

___________, учителя географії.

6. Заступнику директора школи з НВР _____ забезпечити контроль за змістом роботи з молодими та малодосвідченими учителями. Інформацію про роботу з молодими вчителями подати до «___.» квітня 20____р.

Директор школи

З наказом ознайомлені:

Додаток 5

2.1. ПОЛОЖЕННЯ

про ШКОЛУ СТАНОВЛЕННЯ МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ

«Хочеш зміцнювати державу – виховуй молодь»

Античні мудреці

I. Загальні положення

Школа становлення молодого вчителя (ШСМВ) - це постійно діюче професійне об’єднання молодих педагогів. ШСМВ є складовою частиною системи науково-методичного супроводу, яка об’єднує вчителів іноземної мови, педагогічний стаж яких складає 3-5 років.

ІІ. Мета та завдання

Мета діяльності ШСМВ:

- створити науково-методичний супровід процесу адаптації молодих учителів іноземної мови;

- сформувати у вчителів – початківців потреби в постійному самовдосконаленні та саморозвитку;

Завдання:

- проаналізувати якісний склад учителів іноземної мови;

- виявити прогалини в методичній, дидактичній та педагогічній підготовці молодих учителів з метою розробки моделі науково - методичного супроводу психолого-педагогічної компетентності вчителів;

- задовольнити потребу молодих фахівців в неперервній освіті;

- сприяти формуванню власного о педагогічного стилю творчої діяльності педагогів;

- навчати конструювати самоосвітню діяльність та роботу над науково-методичною проблемою;

- опрацювати інноваційні методи та форми навчання іноземній мови з питання модернізації навчально-виховного процесу та навчитись впроваджувати їх у власній діяльності.

III. Организация управления

3.1. Для організації діяльності Школи Становлення Молодого Вчителя створюється фокусна експертна група, до складу якої входять методист міського відділу освіти, керівники ПНМК вчителів іноземної мови, вчителі з вищою кваліфікаційною категорією та званням «Учитель – методист». Формується річний план занять. Протягом навчального року проводяться заняття з молодими вчителями – 3-4 рази на рік.

IV. Функції та обов’язки координаційної ради

4.1. Організація групових та колективних занять з молодими вчителями, проведення практичних семінарів, тренінгів.

4.2. Організація вивчення професійних утруднень молодих фахівців, надання допомоги з питання самопізнання та само оцінювання та самовдосконалення.

4.3. Створення культурного середовища для розкриття та реалізації творчого потенціалу молодих учителів.

V. Форми роботи ШСМВ

До головних форм роботи ШСМВ відносяться:

- «Круглі столи», теоретико - практичні семінари;

- творчі звіти вчителів;

- відкриті навчальні та позаурочні заняття;

- майстер – класи;

- методичні естафети;

- педагогічна майстерня;

- вивчення ППД;

- тренінги, комунікативні та інтерактивні ігри.

VI. Права учасників Школи

Учасники Школи мають право:

- приймати участь в конференціях, творчих майстерень, створювати фокусні групи щодо розв’язання методичних питань;

- використовувати матеріально – технічну базу міського методичного кабінету;

- отримувати допомогу від учителів – наставників;

- підвищувати свою компетентність;

- реалізовувати свій творчий потенціал.

VII. Відповідальність

Учасники та керівництво несуть відповідальність під час проведення занять.

Схема самоаналізу уроку

1. Загальна структура уроку .

Основна дидактична мета уроку: його місце в системі уроків з теми, основні моменти уроку, дозування часу, дотримання основних вимог до оформлення уроку, використання часу на уроці.

2. Реалізація основної дидактичної мети уроку.

Виконання вимог програми, співвідношення матеріалу, поясненого на уроці і даного на самостійну роботу, організація сприйняття, уваги, пізнавального інтересу, організація первинного закріплення матеріалу, перевірка якості знань, використання розділу і програм, вимоги до знань, опитування учнів.

3. Розвивальний аспект уроку.

Залучення учнів до здійснення основних розумових операцій, подолання посильних труднощів, розвиток пізнавальної самостійності й послідовності, науковості, міцність знань.

4. Дотримання основних принципів дидактики.

Принцип наочності, свідомості і активності в роботі вчителя і учнів, доступності і посильності, систематичності і послідовності, науковості, зв’язку теорії з практикою, міцності знань.

5. Методи навчання.

Методи введення нового матеріалу, закріплення і вироблення вмінь і навичок, контролю; відповідність методів загальної спрямованості навчання дидактичній меті; залежність вибору методів навчання від матеріального забезпечення навчального процесу.

6. Виховний аспект уроку.

Використання виховних можливостей змісту навчального матеріалу, формування світогляду, зв'язок із життям, виховання сумлінного ставлення до праці, навчання, використання виховної можливості оцінки, виховний вплив особистості вчителя.

7. Вчитель на уроці.

Підготовка до уроку, роль конспекту, види діяльності на уроці, контакт із класом, індивідуальний підхід до учнів, значення предмета, захопленість ним, зовнішній вигляд учителя.

8. Робота учнів на уроці.

Підготовка учнів до уроку, активність на різних етапах уроку, види діяльності, культура мови, дисципліна, ставлення до предмета, динаміка працездатності, моменти найвищої активності, зниження працездатності, їхні причини, рівень сформованості вміння вчитися.

9. Гігієнічні умови уроку.

Приміщення, його основна оснащеність, меблі, дотримання принципу розташування, розклад на день, вплив гігієнічних умов на динаміку працездатності на уроці.

Структура інтерактивного уроку

1. Мотивація

Мета – сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Використати для цього можна запитання, цитати, короткі історії, невеличке завдання тощо. Займає цей етап не більше 5% робочого часу.

2. Представлення теми та очікуваних навчальних результатів

Мета – забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти в результаті уроку і що від них очікує вчитель, викладач. Часом буває доцільно залучити до визначення очікуваних результатів всіх учасників заняття. (Приблизно 5% часу).

3. Надання необхідної інформації

Мета – дати учням достатньо інформації, для того щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути міні-лекція, ознайомлення з роздатковим матеріалом, презентація виконаного домашнього завдання. Для економії часу на уроці можна подавати інформацію в письмовому вигляді для попереднього (домашнього) вивчення. На самому уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування. (Приблизно 10% часу заняття).

4. Інтерактивна вправа – центральна частина заняття

Мета – практичне освоєння матеріалу.

Послідовність проведення цього етапу така:

- Інструктування – учитель розповідає учасникам про мету вправи, про правила, про послідовність дій і кількість часу на виконання завдань; запитує чи все зрозуміло.

- Об’єднання в групи або розподіл ролей.

- Виконання завдань (учитель виступає організатором, консультантом, ведучим дискусії).

- Презентація результатів роботи.

На інтерактивну вправу витрачається, як правило, 60% часу на уроці.

5. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку

Мета – обговорення задля усвідомлення зробленого на уроці. Слід повернутися до очікування результатів, оголошених на початку уроку.

Бажано поставити учням такі запитання:

Що нового дізнались;

Які навички отримали;

Як це може бути корисним у житті;

Що сподобалося на уроці.

На цей етап слід відвести до 20% часу уроку.

ПЛАН РОБОТИ

ШКОЛИ МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ «КРОК ДО МАЙСТЕРНОСТІ»

на 2018-2019 н.р.

Вересень

Тема: «Психологічний комфорт молодого вчителя в гімназії».

Форма заходу: педагогічні роздуми, індивідуальні консультації, бесіди, захист моделей сучасного уроку.

1. Співбесіда на тему «Як ви почуваєтесь у гімназії?»

2. Ознайомлення молодих учителів із системою навчально-виховної роботи в школі:

· традиції гімназії

· план роботи гімназії.;

· робоче місце в навчальному кабінеті:

· молоді вчителі: права та обов'язки.

Анкетування молодих спеціалістів з питання: «Якої допомоги ви потребуєте?»

Практична робота: опанування навичок ведення шкільної документації.

Рекомендації для самоосвіти:

1. Опрацювання методичної літератури.

2. Як працювати з методичними рекомендаціями, наявними в методичному кабінеті.

3. Опрацювання питань самоаналізу уроку, вимог до сучасного уроку тощо.

4. Вивчення досвіду роботи вчителів-наставників.

5. Опрацювання статей із фахових журналів, газет стосовно сучасного уроку.

Жовтень

Тема: «Як зробити урок ефективним?». «Психологія спілкування учитель — учень».

Форма заходу: моделювання уроку. ділова гра, практикум.

1.Методичні поради: «Молодий учителю, вироби свій стиль».

2.Розгляд питання вибору раціональних методів подання нового матеріал)'.

3.Відвідування та обговорення уроків учителів-наставників.

4.Ділова гра "Моделювання структури уроку відповідно до обраного типу”.

5.Практична робота: «Методика і технологія системного аналізу уроку».

Рекомендації для самоосвіти:

1.Опрацювання фахової періодики.

2.Відвідування уроків в учителів-наставників.

3.Як здійснити самоаналіз уроків.

4.Підготовка реферату на тему: «Способи активізації пізнавальної діяльності школярів».

Листопад

Тема: «Активізація пізнавальної діяльності учнів».

Форма заходу: взаємовідвідування уроків, педагогічний ринг; інтелектуальна гра, зустріч із педагогами-майстрами.

1.Доповідь на тему: «Шляхи та способи активізації пізнавальної діяльності школярів».

2.Заслуховування рефератів та їх обговорення.

3.Відвідування та аналіз уроків.

4. Інтелектуальна гра «Щасливий випадок».

5.Поради психолога щодо активізації пізнавальної діяльності учнів.

Грудень

Тема: «Реалізація диференційованого та індивідуального підходів до навчання».

Форма заходу: круглий стіл, ділова гра, тренінг.

1.Круглий стіл на тему: «Переваги та проблеми застосування диференційованого підходу до навчання».

2.Ознайомлення з досвідом колег відвідування уроків і факультативних занять.

3.Тренінг, методика організації, індивідуальна робота.

4.Практична робота: «Методика організації уроків, тематичного обліку знань та їхніх типів».

Рекомендації для самоосвіти:

1. Розгляд питання «Організація традиційних типів уроків, їхня технологія».

Опрацювання молодими педагогами Положення про класного керівника.

2.Вивчення посадових обов'язків класного керівника.

3.Ознайомлення з Національною програмою «Освіта», програмою «Діти України», Концепцією національного виховання тощо.

Лютий

Тема: «Педагогіка співпраці».

Форма заходу: семінар з обміну досвідом, дискусія, фрагмент уроку, позакласного заходу, методичний міст.

1. Розгляд питання «Організація традиційних типів уроків, їхня технологія»,

2. Використання навчального кабінету в процесі підготовки та організація уроку, позакласного заходу.

3. Учнівське самоврядування та його роль у налагодженні демократичних стосунків між учителем та учнями.

4. Самоаналіз, аналіз відвіданих уроків та позакласних заходів.

5. Практична робота: «Ознайомлення з документами МОИ України, що стосуються роботи класного керівника».

Рекомендації для самоосвіти:

1 . Опрацювання методичної літератури.

2. Ознайомлення з картотекою перспективного педагогічного досвіду.

3. Підготовка до дискусії на тему: «Інноваційні технології: пошуки. Проблеми».

Березень

Тема: «Впровадження в практику роботи інноваційних педтехнологій».

Форма заходу: рольова гра. дискусія-зустріч.

1. Дискусія - зустріч із педагогами-майстрами на тему: «Інноваційні технології: пошуки, проблеми».

1. Відвідування уроків у досвідчених учителів з метою ознайомлення з педагогічними технологіями, які вони застосовують.

2.Організація рольової гри «Нестандартні форми уроків».

1.Практична робота: «Аналіз нової педагогічної преси».

Рекомендації для самоосвіти:

1.Підготовка до обміну досвідом «Мої перші педагогічні знахідки».

2.Виготовлення зразків роздаткового матеріалу.

3.Оформлення виставки, випуск методичного бюлетеня.

Квітень

Тема: «Творчий звіт молодих педагогів».

Форма заходу: творчий звіт, панорама педагогічних знахідок, прес-конференція.

1.Показові уроки, позакласні заходи.

2.Аналіз уроків-показів.3.Захист творчих робіт.

4.Виставка дидактичних матеріалів «Зернини досвіду».

5.Випуск бюлетенів «Ініціатива і творчість молодих».

6.Практична робота: «Прес-конференція вчителів-наставників та вчителів-початківців (обмін досвідом)».