Українська школа застрягла в глибокому радянському минулому. Так вважає міністр освіти Лілія Гриневич. Задля змін учора депутати Верховної Ради ухвалили новий Закон «Про освіту». Реформа безпосередньо торкнеться декількох мільйонів людей – учителів, учнів та їхніх батьків.
Шкільна освіта в Україні тепер буде 12-річною. Її поділять на три етапи: початкова (чотири роки), базова середня (5 років у гімназії) та профільна середня (3 роки у ліцеї). Зміни почнуться вже з 1 вересня 2018 року.
Уроки в першому класі триватимуть 35 хвилин, у всіх інших – 45. В класах може бути не більше 30 учнів, а у сільських школах – не менш ніж 5, в іншому випадку навчання здійснюватимуть за індивідуальною формою.
Закон гарантує, що всіх учнів забезпечать підручниками, в тому числі електронними. Мовою навчання є українська, однак представникам нацменшин дозволять поряд із державною навчатися рідною у спеціальних класах або групах.
Автори також роблять ставку на те, що тепер школа повинна стати автономною. Директора обиратимуть за конкурсом на шість років. Однак він не може перебувати на посаді в одній школі довше, аніж два терміни поспіль. Керівник сам має право призначати собі заступників та формувати педагогічний колектив.
Щоб уникнути корупції, кожен навчальний заклад буде оприлюднювати надходження усіх коштів, а також, на що їх витратять. Так батьки побачать реальну картину, скільки грошей виділяє на школу держава, і зможуть контролювати свої благодійні внески.
Учителів мотивуватиме підвищення заробітної плати. Вона поетапно зростатиме вже з 2018 до 2023 року до 4 прожиткових мінімумів. Крім того, якщо вчитель захоче, він зможе пройти незалежну зовнішню сертифікацію. Перевірятимуть, як він володіє предметом, спілкується з дітьми та чи використовує сучасні методики навчання. Якщо результат буде позитивним, зарплату збільшать на 20%.
Також педагоги самі вирішуватимуть, де і як проходити підвищення кваліфікації. Їм запропонують робити це на тренінгах, у профільних установах або ж навіть в інших навчальних закладах.
Загалом школи тепер перевірятиме Державна служба якості освіти. За мету ставлять не карати, а рекомендувати, як стати кращими.
До слова, освітню реформу в Україні обговорювали довгих три роки.
А вже цьогоріч стартував пілотний проект державного стандарту початкової освіти. Сто шкіл країни вчитимуть першачків по-новому. З наступного року ці зміни торкнуться усіх навчальних закладів.
Зміни в управлінні навчальними закладами
Збільшення зарплат вчителям
"Мінімалка" для викладачів складе три мінімальні зарплати. Виплати збільшать до 6,5 тисяч гривень. Натомість для вчителів запроваджується добровільна сертифікація. А у випадку її успішного проходження — 20% надбавки до зарплати.
Автономія шкіл
Ухвалювати навчальні плани тепер буде сама школа. Але вони мають бути такими, щоб досягати результатів навчання, які формуватиме міністерство.
Уроки проводитимуть у формі гри, щоб учитель був частиною команди, а не "правителем".
Звіт про гроші
Кожна школа буде зобов'язана звітувати про свою фінансову діяльність на сайті. Щоб громадськість в особі батьків та меценатів, зокрема, знала і могла контролювати, скільки і звідки надходять гроші та куди витрачаються.
Інспекція шкіл
Перевіряти навчальні заклади тепер буде Агентство забезпечення якості освіти, а не місцеві органи управління освіти, як це було досі.
"Вибори" директора
Директор матиме право очолювати школу максимум дві каденції, по 6 років кожна. Обиратиме директора на посаду спеціальна незалежна комісія, куди увійдуть директори державних та приватних шкіл, громадські представники, викладачі педагогічних вузів, представники районних державних адміністрацій.
Дитячі садки
Так само, як і приватні школи, дитячі садки відтепер працюватимуть за принципом "гроші ходять за дитиною". Щоб отримати гроші з бюджету на кожну дитину, заклад має обґрунтувати встановлену ним вартість навчання. При цьому закон передбачає обов'язкове охоплення дошкільною освітою дітей старшого дошкільного віку.
Фінансування освіти
Проектом Закону передбачається, що держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі, не меншому 7% валового внутрішнього продукту (у попередньому законі про освіту було 10%).
Основні пункти витрат на освіту: збільшення заробітної плати вчителям; запровадження 12-річної програми для здобуття повної загальної середньої освіти; проходження педагогічними працівниками державної сертифікації; проведення зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників по завершенню базової середньої освіти (додатково до вже діючого зовнішнього оцінювання знань по завершенню повної загальної середньої освіти); безкоштовне підвезення до місць навчання і додому дітей, які проживають у сільській місцевості і потребують підвезення; забезпечення гуртожитками учнів загальноосвітніх навчальних закладів, які навчаються не за місцем проживання.
За підрахунками Мінфіну, на збільшення зарплат учителям потрібно 87 мільярдів гривень. А бюджет всієї освіти, за словами міністра освіти Лілії Гриневич, – 160 млрд гривень. Тому сертифікація освітян та впровадження підсумкової атестації у середній школі проводитиметься не одномоментно, наголосила міністр.
Окремі експерти також висловлюють сумніви щодо спроможності місцевих громад профінансувати заклади освіти у повній мірі. Та все ж старт реформуванню "совкової" освіти в Україні дано.
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119?utm_source=seocopy
Наказ МОНУ від 07.06.2018 №603 Про проведення всеукраїнського конкурсу "Учитель року - 2019"
Лист МОН України від 20.04.2018 №1/9-254 Щодо типових освітніх програм для 2-11 класів
Прийнято Закон "Про повну загальну середню освіту"
Цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти.
Згідно із Законом, основними завданнями законодавства України про загальну середню освіту є:
регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі реалізації права особи на повну загальну середню освіту;
забезпечення права особи на доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти;
забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти;
забезпечення обов’язковості здобуття громадянами України повної загальної середньої освіти;
забезпечення якості повної загальної середньої освіти та якості освітньої діяльності;
визначення структури та змісту повної загальної середньої освіти;
визначення органів управління у сфері загальної середньої освіти та їх повноважень;
визначення прав та обов’язків учасників освітнього процесу;
встановлення відповідальності за порушення законодавства України про загальну середню освіту.
Закон визначає систему загальної середньої освіти, яка складається зі змісту повної загальної середньої освіти на кожному її рівні, мережі закладів освіти, учасників освітнього процесу, кадрового, фінансового, науково-методичного, ресурсного та нормативного-правового забезпечення освітньої та управлінської діяльності у сфері загальної середньої освіти.
Законом встановлено, що система загальної середньої освіти функціонує з метою забезпечення:
всебічного розвитку, навчання, виховання, виявлення обдарувань, соціалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і здобуття освіти упродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності, дбайливого ставлення до родини, власної країни, довкілля, спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству;
формування в учнів компетентностей, визначених Законом України “Про освіту” та державними стандартами.
Державна політика та освітня діяльність у сфері загальної середньої освіти ґрунтуються на засадах та принципах, визначених Законом України “Про освіту”.
Законом передбачено, що повна загальна середня освіта здобувається на таких рівнях:
початкова освіта - перший рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом початкової освіти;
базова середня освіта - другий рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом базової середньої освіти;
профільна середня освіта - третій рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом профільної середньої освіти.
Згідно із Законом, повна загальна середня освіта може здобуватися за очною (денною), дистанційною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою) формами чи формою педагогічного патронажу, а також за очною (вечірньою), заочною формами (на рівнях базової та профільної середньої освіти). Профільна середня освіта професійного спрямування може здобуватися за дуальною формою здобуття освіти.
Законом встановлено право на здобуття повної загальної середньої освіти.
В Україні створюються рівні умови для здобуття повної загальної середньої освіти. Кожному забезпечується доступність та якість повної загальної середньої освіти.
Закон прийнято з техніко-юридичними правками.
Проект Закону зареєстровано за №0901.